На допомогу вчителю іноземної мови

Учителям іноземної мови

Руслана КУШНЕРУК,

методист кабінету суспільно-гуманітарних предметів

Рівненського ОІППО

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

У 2015-2016 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

 У зв’язку з інтеграцією України до єдиного європейського освітнього  простору посилюється процес модернізації вітчизняної шкільної освіти  в цілому  та іншомовної зокрема. У силу своїх соціальних, пізнавальних і розвивальних функцій іноземна мова займає особливе місце в системі сучасної освіти як засіб спілкування, пізнання оточуючого світу та розширення його кордонів.

Вивчення іноземних мов у 2015-2016 навчальному році  буде здійснюватися за  такими навчальними програмами:

·        Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх на­вчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивчен­ням іноземних мов. 1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012;

·        Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим ви­вченням іноземних мов. 10-11 класи». – Київ, 2010;

·        Програми для спеціалізованих шкіл із поглибленим вивчен­ням іноземної мови. Іноземні мови. 5-9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013;

·        Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Інозем­ні мови. 5-7 класи». – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013;

·        Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Інозем­ні мови. 8-9 класи. – К.; Ірпінь: Перун, 2005;

·        Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова. 5-11 класи.  – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики в рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об'єктом тематичного контролю та оцінювання в рамках семестрового і підсумкового контролю.

Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та пред­ставлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко ви­раженою кореляцією між класами.

На сьогодні триває робота з розвантаження навчальних програм для учнів середньої школи, проте, оскільки вивчення іноземних мов має наскрізний та цілісний характер, розвантаження програм неможливо проводити лише у певному віковому сегменті. Саме тому робоча група розглядала та вносила певні зміни у навчальні програми для учнів 1-9 класів.

Діяльнісний підхід до іншомовної освіти включає в зміст вивчення не тільки знання, навички та вміння, а й навчальні стратегії та комунікативні функції з комунікативно спрямованими завданнями. Важливу роль відіграватиме така змістова категорія, як ставлення учнів до предмета і до процесу його вивчення (мотивація). Такий підхід навчить учнів бути відповідальними за знання, які вони отримують, і розуміти, чому ці знання важливі для них, та забезпечить використання учнями отриманих знань у навчальній діяльності. Було прийнято рішення перенести розши­рену інформацію краєзнавчого характеру про історію рідного краю з 4 класу до 5 та 6 класів, оскільки для даної вікової категорії навіть рідною мовою ця інформація відома в дуже обмеженому обсязі та важко очікувати, що вона може бути опрацьована інозем­ною мовою. Окрім того, лексика, потрібна для висвітлення даної теми, і граматичні структури, серед яких дуже поширені пасивні конструкції, відзначаються підвищеним ступенем складності й аж ніяк не відповідають рівню A l.

У розвантаженій програмі підкреслюється значення демонст­рації знань, навичок та вмінь у відповідних типових контекстах їх використання через компетенції, тому важливими вважаються не тільки процеси засвоєння змісту, методів та форм контролю навчального процесу, а й оцінювання та показ засвоєного, зрозу­мілого, побаченого, почутого, переглянутого.

У центрі уваги буде знаходитись не просто відтворення знань, а поступове впровадження вагомих типів навчальної діяльності, для яких розроблено нові стратегії визначення та організації змісту навчальної діяльності. Вилучено ряд граматичних структур, які не несуть основного навантаження для відтворення знань, ряд граматичних структур перенесено до матеріалу інших класів, де вони логічніше поєднані з тематичним розподілом. Також у певних класах обмежено вивчення цілого ряду граматичних явищ через вилучення більш складних форм, перенесення їх до наступних класів.

Визначаючи нові цілі, зміст і методи навчання, програма сприяє реформі середньої освіти в галузі викладання іноземних мов, ураховуючи рекомендації Ради Європи. Програма не обмежує самостійності та творчої ініціативи вчителя, передбачаючи гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання (навчально-методичні комп­лекти, підручники, посібники, аудіо- та відеоматеріали тощо).   

Робочі навчальні плани на 2015-2016 навчальний рік складаються згідно з листом Міністерства №  1/9-253 від 22.05.2015 для:

·        1-3 класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНМС України № 572 від 10.06.2011 р.;

·        4 класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом MOH України № 682 від 29.11.2005 р.;

·        5-7 класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНМС України № 409 від 03.04.2012 р., зі змінами, внесеними наказом MOH України № 664 від 29.05.2014 р.;

·         8-9 класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх  навчальних   закладів,   затвердженими  наказом MOH України № 132 від 23.02.2004 р., зі змінами, внесеними наказом MOH України № 66 від 05.02.2009 р.;

·        10-11 класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом MOH України № 834 від 27.08.2010 р., зі змінами, внесеними наказом MOH України № 657 від 29.05.2014

Спеціалізованих шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів:

·         5-7 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНМС України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом MOH України від 29.05.2014 р. № 664 (додаток 8);

·        8-9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом MOH України від 23.02.2004 .№ 132, зі змінами, внесеними наказом MOH України від 05.02.2009 р. № 66;

·        10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом MOH України від 27.08.2010 р. № 834, зі змінами, внесеними наказом MOH України від 29.05.2014 № 657.

Спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов:

·        1-4 класи – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНМС України від 10.06.2011 р. № 572 (додатки 4-5);

·        5-7 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНМС України від 03.04.2012 р. № 409, зі змінами, внесеними наказом MOH України 29.05.2014 № 664 (додаток 3);

·         8-9 класи – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом MOH України від 13.03.2006 р. № 182;

·        10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом MOH України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом MOH України від 29.05.2014 р. № 657 (додаток 19).

Білінгвальних класів:

·        5-7 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОН молодь спорту України від 03.04.2012 р. № 409, зі змінами, внесеними наказом MOH України від 29.05.2014 № 664;.

·         8-9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом MOH України від 07.07.2009 р. № 626;

·        10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом MOH України від 27.08.2010 р. № 834, зі змінами, внесеними наказом MOH України від 29.05.2014 р. № 657 (додаток 20).

Варіант Типового навчального плану (з вибором мови навчання, з вивченням мови національної меншини, з вивченням двох іноземних мов) навчальний заклад обирає самостійно, залежно від типу закладу, його спеціалізації, освітніх запитів учнів і їхніх батьків та з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забезпечення. Адміністрація школи не може приймати  рішення про запровадження чи скасування вивчення тієї чи іншої іноземної мови одноосібно. Усі пропозиції мають виноситися  на обговорення й узгоджуватися з батьками на батьківських зборах, рішення яких повинні розглядатися і затверджуватися педагогічною радою за наявності відповідного кадрового забезпечення.

Як і в минулі роки, інваріанта складова типового навчального плану основної школи (1-11 класи) забезпечує реалізацію змісту іншомовної освіти на рівні Державного стандарту.

Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

Елективні курси з іноземних мов (курси за вибором) – обов’язкові навчальні предмети, що є засобами забезпечення варіативного компонента змісту навчання, розширюють і поглиблюють його додатковою профільно зорієнтованою інформацією, обираються самими  учнями відповідно до їх інтересів, уподобань і потреб, реалізуються  за рахунок шкільного компонента навчального плану.

Рекомендований перелік основних елективних курсів з іноземних мов для учнів 10-11 класів профільної школи: «Культура і мистецтво Великої Британії», «Англійська мова для ділового спілкування», «Завітайте до України», «Країнознавство: Іспанія, Латинська Америка», «Німецькомовні країни», «Моя Франція».

У загальноосвітніх навчальних закладах може використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через «Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України». Із зазначеним переліком можна ознайомитись на сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua).

Навчальний зміст підручників укладено відповідно до програми і представлено розділами, що відповідають тематиці ситуативного спілкування. Структура кожного підручника є чіткою і послідовною, відображає специфіку предмета «Іноземна мова», яка полягає в тому, що провідним компонентом змісту навчання іноземної мови є не основи наук, а способи діяльності –  навчання різних видів мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання, письма.

Засоби навчання є важливим компонентом  навчального  процесу  з  іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах. У методиці навчання іноземних мов до засобів навчання висуваються певні  вимоги.  Так,  засоби  навчання  повинні:

·        виступати в матеріальній формі і  виконувати  свою  основну  функцію,  а саме: бути таким засобом праці, який забезпечує реалізацію діяльності вчителя і діяльності учня у навчальному процесі з іноземної мови;

·        бути орієнтованими на цілі навчання, тобто сприяти досягненню цілей у процесі навчання іноземної мови;

·        бути інструментами реалізації методів і прийомів, що застосовуються у навчально-виховному  процесі,  та  забезпечувати управління діяльністю вчителя і діяльністю учня;

·        відповідати сучасним досягненням методики навчання іноземних мов і забезпечувати  реалізацію  новітніх  технологій навчання іноземної мови.

Згідно  з  такими  критеріями,  як  значущість,  призначення  та  застосування, засоби  навчання  іноземної  мови  розподіляються на: основні  й  допоміжні;  для  вчителя  і для учня; технічні та нетехнічні. В ідеалі усі засоби мають бути представлені в навчально-методичному  комплексі  (НМК), за яким проводиться навчання іноземної мови.  Таким  чином,  HMK  і  є  основним засобом навчання у всій повноті його компонентів: книга для учня, робочий зошит, книга для вчителя, ayдio-CD, відеозаписи та електронні засоби навчання.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземної мови

Здійснення контролю забезпечує своєчасне корегування навчального процесу з метою приведення його до рівня, заданого програмою й стандартом, що регламентує його вимоги до обов'язкового мінімуму змісту й рівня підготовки випускників. Ці вимоги містять у собі знання фонетики, лексики, фразеології, граматики. Зміст навчання іноземної мови містить у собі чотири види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, письмо і читання. Для виявлення рівня володіння кожним видом розроблені відповідні критерії.

Ці види діяльності є основою для реалізації системи контролю над ходом й якістю засвоєння учнями змісту навчання іноземної мови. Учень із самого початку навчання повинен знати, як буде оцінюватися його робота, які вимоги в навчанні будуть до нього висуватися. У цьому полягає й певний стимул до підвищення якості своїх знань.

Основними видами оцінювання з іноземної мови є: поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація.

Основною ланкою в системі контролю в загальноосвітніх навчальних закладах є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення правильності розуміння навчального матеріалу й рівнів оволодіння ним та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.

Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести спрямовані на закріплення й повторення вивченого матеріалу, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою групи.

Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання. Окремого оцінювання для виставлення тематичних оцінок  не передбачено. Під час виставлення тематичного бала результати і перевірки робочих зошитів не враховуються.

Наступною ланкою в системі контролю є семестровий контроль, що проводиться періодично з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів семестру й підтвердження результатів поточних балів, отриманих учнями раніше. Семестровий контроль проводиться двічі на рік. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються учителем з урахуванням рівня навченості, що дозволяє реалізувати диференційований підхід до навчання.

Семестровий контроль проводиться за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). У журналі робиться такий запис:

5.12.	18.12.	22.12.	25.12.
Контроль	Контроль	Контроль	Контроль
Аудіювання	Говоріння	Читання	Письма

Варто зауважити, що «Контроль» не є контрольною роботою і може бути комплексним та проводитись у формі тестування.

Оцінка за семестр ставиться на основі тематичного  оцінювання  та  оцінок контролю з чотирьох видів мовленнєвої діяльності (семестрового контролю).  

Під час перевірки робіт з іноземної мови в початковій школі (1-4 класи) вчитель виправляє помилки, зазначаючи при цьому правильний варіант слова, виразу тощо. Зошити, в яких виконуються навчальні класні та домашні роботи, перевіряються після кожного уроку в усіх учнів з виставленням оцінок.

У 5-9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.

У 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи, але з таким розрахунком, щоб один раз на місяць перевірялися роботи всіх учнів.

Словники перевіряються один раз у семестр. Учитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки.

Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета.

Зошити та словники підписуються мовою, яка вивчається.

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу учнів поділяють на групи (з 8-10 учнів у кожній, але не більше 3 груп); при вивченні іноземної, що не є мовою навчання, а вивчається як предмет, –  клас чисельністю понад 27 учнів поділяють на 2 групи.

Самооцінювання є невід'ємним умінням сучасної людини в процесі пізнання і самопізнання та альтернативним способом оцінки досягнень учнів. Найважливішою метою самооцінювання є підвищення учнівської здатності до саморефлексії, що сприяє зростанню питомої ваги самостійності в організації процесу навчання (самонавчання). Одним з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні, є Європейське мовне портфоліо. Завдяки Європейському мовному портфоліо спрощується процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів, в тому числі під час формуючого чи підсумкового тестування, які здійснюються за допомогою дескрипторів відповідно до Загальноєвропейських рівневих стандартів.

Результатом проекту Ради Європи «Європейське мовне портфоліо» в Україні стало створення українських версій цього інструменту для різних вікових категорій учнів загальноосвітніх шкіл, пілотування експериментальних версій на майданчиках п'ятьох областей України, упродовж якого вдосконалювались запропоновані версії, розроблялись шляхи впровадження методології портфоліо в іншомовне навчання українських учнів.

Сьогодні доступні версії для учнів, які вивчають англійську, німецьку і французьку мови, а також методичний посібник для методистів і вчителів. Ці видання знаходяться в широкому доступі в мережі Інтернет за такими посиланнями.

Методичний посібник для вчителів портфоліо можна знайти за посиланням:

http://www.libra-terra.com.ua/metodychna-literatura/il-metoducna-literatura/92-metoducna-emp-portfolio.htmI.

Ознайомитися з версією «Європейського мовного порт фоліо» для школярів 7-12 років і скопіювати її можна за посиланням:

http://www.libra-terra.com.ua/insha-navchalna-literatura/12-other literatura/141-other-literatura-portfol io-7-12.html; для школярів 12-17 років – за посиланням: http://www.libra-terra.com.ua/insha-navchalna-iiteratura/]2-other-Iiteratura/126~other-literatura-portfolio-12-37.html.

З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, більш детально ознайомитися з основними положеннями цього документа можна на сайтах: http://www. coe.int  та www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev

НАЦЮНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ НА ОСНОВІ ПРЕДМЕТА «ІНОЗЕМНА МОВА»

Комунікативна спрямованість предмета «Іноземні мови» надає вчителю широкі можливості у вихованні громадянської позиції, патріотизму, високих моральних якостей особистості. На особистісному рівні патріотизм виступає як важлива стійка характеристика людини, що виражається в її світогляді, моральних ідеалах, нормах поведінки. Розвиток патріотичних якостей учня засобами іноземної мови враховує особливості вікового періоду і передбачає різні його етапи. Ученими доведено, що в 6-7 років дитина отримує перші відомості про етнічну приналежність, а у 8-9 років –  уже чітко ідентифікує себе зі своєю етнічною групою на основі національності батьків, місця проживання, рідної мови, культури тощо. Приблизно в цей час пробуджуються національні почуття, а в 10-11 років національна самосвідомість формується вже в повному обсязі. Зрозуміло, що ці періоди життя діти перебувають у шкільних закладах освіти, від змісту навчання та виховання яких залежить формування таких національних рис, як патріотизм, громадянськість, національна свідомість. Зародження і розвиток цих почуттів у школярів визначає майбутнє всієї української нації та Української держави.

Початкова школа. Патріотизм зароджується разом із формуванням родинних почуттів до своєї сім'ї, матері, батька, бабусі, дідуся, родичів. Провідною темою у вивченні іноземної мови в початковій школі є, безумовно, тема «Сім'я», упродовж якої учні розповідають про своїх найближчих людей і родинне коло. Під час вивчення матеріалу з теми «Свята і традиції» молодших школярів ознайомлять з елементами культури країни, мова якої вивчається. Але будь-які знання, що набуваються за допомогою іноземної мови, сприймаються тільки через призму знань, сформованих у процесі оволодіння рідною культурою. Тому, ознайомлюючись із святковими традиціями зарубіжних ровесників, учні насамперед вчаться обговорювати сімейні традиції, святкування у власній родині, дитячому колективі, в якому перебувають. При вивченні теми «Помешкання» (4 клас) варто звернути  увагу учнів на будинки в українському стилі сільської місцевості, що викликає почуття трепетної поваги до домівок батьків і дідів. При вивченні теми «Погода» школярам можна дати  завдання намалювати карту України і порівняти погоду з мовою країни, яка вивчається.

Середня школа. Виховання любові до своєї малої батьківщини – села, міста, учнівського колективу, місцевих традицій, до історії.

В основній школі учні досягають такого рівня володіння мовою, коли  стає можливим діалог із зарубіжними ровесниками завдяки інтернет-засобам чи проектній діяльності, під час яких відбувається самоідентифікація маленького українця. Матеріал навчально-методичного забезпечення сприяє розумінню важливості розвитку вміння співпрацювати і контактувати із представниками інших країн. В основній школі відбувається формування навичок та умінь школярів розповідати про своїх друзів, рідне місто, село, країну, національні свята, столицю своєї Батьківщини, надавати інформацію про основні пам'ятки культури, особливості вітчизняної шкільної освіти тощо. Широко застосовуються драматизації, пошуково-ігрові завдання, вікторини, конкурси тощо.

Для учнів середньої школи завдання стають складнішими і відповіді на  питання,  вимагають певної аргументації. Тому при вивченні теми «Подорож» учням можна запропонувати  екскурсії у фортецю Хотин, подорож у Карпати. При вивченні теми «Україна» учні повинні презентувати столицю з метою заохотити іноземних туристів приїхати до Києва. У цьому ж розділі учні вивчають матеріал про Україну та її історичні й пам’ятні місця, описують світлини мальовничих куточків нашої Батьківщини. Виховують почуття патріотизму матеріали про народні свята (Різдво в Україні, колядки, щедрівки, фото з державною символікою під час святкування Дня Незалежності).

У 6-му класі слід звернути увагу на  розповіді про відомих  сучасних українських співаків  (Руслана,  Олег Скрипка, Славко Вакарчук); на особливості відпочинку в Карпатах; на тему  місто Київ, вулиця Грушевського, Європейська площа, Володимирська Гірка, легенда про заснування м. Києва, карта столиці України.

У 7 класі варто більш широко висвітлити теми  «Подорож» (діалоги про Україну), «Дозвілля»,  «Туризм»; додати  тексти про переваги зеленого туризму в Карпатах та про національні парки України.

У 8 класі в  темі «Місто» учням варто запропонувати  розповідь про 7 чудес України та проаналізувати фото Кам’янець-Подільського чи фортеці Хотин; розповісти про народні звичаї та традиції, характерні для певного регіону; бажано організувати дискусійний клуб на тему  «Що ви можете запропонувати місцевій владі, щоб відродити древні традиції наших предків, символи України».

Старша школа. Формування власне патріотизму, виховання любові до України як своєї Батьківщини. Розвиток уміння репрезентувати свою країну у світі, культуру і побут свого народу, святкові обряди і культурні цінності, національні особливості та реалії життя в спілкуванні із зарубіжними ровесниками та гостями набувається засобами активізації отриманих у попередні роки навичок та вмінь за допомогою рольових ігор, творчих проектів, організації молодіжних конференцій, змагань, культурних заходів тощо. У навчально-методичному забезпеченні з іноземної мови для цього етапу є чимало культуро-країнознавчого матеріалу та завдань, що передбачають використання інтерактивних технологій, спрямованих на практичне застосування українознавчої інформації, проведення соціокультурних паралелей, виховання відчуття себе майбутніми громадянами своєї країни, рівноправними партнерами інших європейських країн, покликаних розвивати свою Батьківщину і збагачувати скарбницю світової цивілізації.

Отже, оновлення  змісту  навчання  іноземної  мови  у  загальноосвітніх навчальних  закладах  пов'язується  із  деякими  змінами  в  стратегічних напрямах  розвитку  сучасної  шкільної  іншомовної  освіти. Ефективне навчання іноземних мов потребує від учителя  досконалого володіння мовою, а також професійної майстерності в організації навчальної діяльності учнів з оволодіння іншомовною діяльністю. На сьогодні пріоритетними є ті концепції чи системи навчання іноземним мовам, котрі реалізують особистісно зорієнтований, діяльнісний комунікативно-когнітивний і соціокультурний підходи до вивчення іноземних мов.

(до виступів методистів РОІППО є електронний варіант і презентації)

Методичні рекомендації

щодо використання навчально – методичних комплексів у викладанні іноземної мови

Освіта є найважливішою сферою соціального життя. Саме освіта формує інтелектуальний, культурний, духовний стан суспільства.

Якість освіти - це затребуваність отриманих знань у конкретних умовах і місцях їхнього застосування для досягнення конкретної мети й підвищення якості життя.

Перехід до інформаційного суспільства, в умовах якого істотно розширюються масштаби міжкультурної взаємодії, вимагає нових професійних й особистісних якостей, що забезпечують його мобільність і конкурентоздатність. Тому вивчення іноземних мов - не тільки модне віяння, а й життєва необхідність. Прожити без знання іноземних мов можна, але стати конкурентоздатним - ні.

Засоби навчання є важливим невід'ємним компонентом навчального процесу з іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах.

У методиці навчання іноземних мов до засобів навчання висуваються певні вимоги.

Так, засоби навчання повинні:

виступати в матеріальній формі і виконувати свою основну функцію, а саме - бути таким засобом праці, який забезпечує реалізацію діяльності вчителя і діяльності учня у навчальному процесі з іноземної мови;

бути орієнтованими на цілі навчання, тобто сприяти досягненню цілей у процесі навчання іноземної мови;

бути інструментами реалізації методів і прийомів, що застосовуються у навчально-виховному процесі, і забезпечувати управління діяльністю вчителя і діяльністю учня;

відповідати сучасним досягненням методики навчання іноземних мов і забезпечувати реалізацію новітніх технологій навчання іноземної мови.

Згідно з такими критеріями як значущість, призначення та застосування засоби навчання іноземної мови розподіляються на:

основні й допоміжні; для вчителя і для учня; технічні та нетехнічні.

В ідеалі усі засоби мають бути представлені в навчально-методичному комплексі (далі — НМК), за яким проводиться навчання іноземної мови. Таким чином НМК і є основним засобом навчання у всій повноті його компонентів: книга для учня, робочий зошит, книга для учителя, аудіо-СD, відеозаписи та електронні засоби навчання.

Навчально-методичні матеріали для вивчення іноземних мов мають деякі особливості. По-перше, це комплекти, які складаються щонайменше з трьох компонентів (підручника, робочого зошита та книги для вчителя), а також електронних додатків (наприклад, інтерактивного СD-RОМа та DVD)

Книга для учня (підручник) містить увесь матеріал для поурочного викладу матеріалу і його відпрацювання. Як правило, добре ілюстрована і представлена у кольорі для того, щоб зацікавлювати та мотивувати учнів.

Серед основних вимог, що висуваються до структури та змісту підручника, виділяють такі:

підручник має забезпечувати послідовність подачі мовного та мовленнєвого матеріалу від уроку до уроку;

зміст підручника має бути комунікативно спрямованим;

кожний параграф підручника повинен мати «стрижень», навколо якого будується весь матеріал (таким «стрижнем», наприклад, може бути типова фраза, тема тощо);

у структурі параграфа має бути спеціальний розділ - домашнє завдання;

структура і зміст підручника мають забезпечувати паралельне оволодіння уміннями й усного, і писемного спілкування.

Робочий зошит

Зошит пропонує додаткову практику з мовним матеріалом, уведеним у класі - граматикою і лексикою, і відпрацювання навичок та умінь, переважно читання та письма. Оскільки учні виконують письмові завдання саме у цих зошитах, то вони надруковані в чорно-білому кольорі. Для початкової школи можливі окремі «Зошит для каліграфії» (прописи), який знайомить учнів із латинським шрифтом і допомагає вправлятися в його написанні.

Книга для вчителя

До кожної сторінки даються пояснення для вчителя.

Таким чином учитель має все необхідне для роботи в одній книзі.

Книга для вчителя, як правило, містить:

вичерпний зміст курсу навчання на даному рівні;

вступ до курсу;

детальні поурочні конспекти, що містять опис порад щодо підготовки до уроку, матеріал і вправи для повторення, необхідну соціокультурну та лінгвістичну інформацію, поради щодо організації кожного етапу уроку і ключі-відповіді до вправ, поданих у підручнику;

додаткові завдання на той випадок, коли залишається вільний час до кінця уроку;

аудіозаписи для розуміння на слух;

короткий огляд введеного лексико-граматичного матеріалу;

інший довідковий матеріал;

список неправильних форм дієслів тощо;

тести (які можна ксерокопіювати).

Аудіо-СD

Ці матеріали містять записи текстів і завдань для аудіювання, пісні, вірші і вправи для вимови. Записи зроблені в професійних студіях акторами- професіоналами, які добре розуміють потреби викладання та вивчення мови.

Відеозаписи

Наявні для деяких курсів відеозаписи пропонують додатковий простір для класу в наш телевізійний вік і є прекрасним засобом ілюстрації елементів культури, таких як одяг, мова жестів, оточення. Відеозаписи стимулюють рольові ігри на уроках і створюють чудові можливості для повторення мовного матеріалу в контексті.

У зв'язку з активним застосуванням комп'ютерів у навчально-виховному процесі сьогодні майже кожний автентичний друкований підручник оснащений електронною версією. Необхідність саме такої конфігурації НМК викликана тим, що різні компоненти мають особливий зміст, що відповідає завданням навчально-виховного процесу. Так, для вчителя необхідно мати розгорнутий конспект з коментарями щодо технології проведення уроку (і залежно від технології, зміст книги для вчителя містить багато теоретичного матеріалу, шляхів практичної адаптації матеріалу, підказки, ключі, роз'яснення щодо покрокового планування). Для учня підручник існує у двох варіантах - основний матеріал уроку можна знайти у підручнику, який здебільше опрацьовується у класі, а додатковий (на повторення та тренування) - у робочому зошиті.

Робочий зошит часто містить супутній СD-RОМ, який є носієм мультимедійних файлів, налаштованих для активного особистісно зорієнтованого використання текстів та їх аудіо-підтримки, ресурс аудіо та відеофрагментів, а також інтерактивної функції для роботи з тренувальними вправами. Крім того, СD-RОМ може входити і до складу підручника, і до робочого зошита, залежності від концепції НМК. Наприклад, у підручнику - це збільшена ілюстративна функція, у робочому зошиті - тренувальна. Якщо такі компоненти супроводжують підручник, то вони традиційно «прив'язані» до змісту розділу підручника, що надає учню можливість мати додатковий матеріал для читання або слухання, звукозаписуючі функції, що допомагають у поліпшенні вимови та монологічного говоріння; а також граматичні і лексичні вправи - на кшталт пошуку відповідників, заповнення пропусків, кросвордів та інших. Через такі додатки реалізується процес навчання та самоперевірки що є однією із суттєвих рис автономії учня.

Подібні СD-ROMи — дуже важливі для самостійної роботи учнів з опрацювання матеріалу уроку вдома чи у класі під час самопідготовки. Диск надає можливість працювати за «планам уроку», обраного учнем, а саме — виконання таких завдань і у такому порядку, який потрібен саме йому. Багато дисків до підручників мають додаткові матеріали для тестування, щоб у учня була можливість перевіряти свої знання, включно з граматичними довідниками та міні-словниками. Робота з дисками - необхідна складова сучасного уроку іноземної мови тому, що допомагає поліпшити іншомовні навички (слухання, читання і говоріння).

Під електронно-освітніми ресурсами (далі - ЕОР) розуміють навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені у комп'ютерних мережах, що відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу.

Метою створення ЕОР є модернізація освіти, змістове наповнення освітнього простору, забезпечення рівного доступу учасників навчально-виховного процесу до якісних навчальних та методичних матеріалів, незалежно від місця їхнього проживання та форми навчання, створених на основі інформаційно-комунікаційних технологій.

Використання будь-яких засобів навчання має бути узгодженим із системою навчання іноземної мови, співвідноситися з її принципами і цілями. Це означає, що дії учнів мають бути вмотивованими, вправи повинні зумовлювати ситуативність, характерні для реального процесу спілкування.

Друга іноземна мова

Вивчення двох іноземних мов у контексті шкільної освіти - це реальність і потреба сьогодення. До цієї проблеми прикута увага педагогів, методистів, лінгвістів. Метою іншомовної ї освіти у глобальному масштабі стає розвиток полікультурної й багатомовної особи, у тому числі через формування її комунікативної компетентності, що проявляється у здатності та готовності здійснювати спілкування засобами іноземної мови на міжкультурному рівні в широкому культурологічному аспекті.

Уроки іноземної мови несуть не лише навчальну мету, а й розвивальну: тренують пам'ять, розширюють світогляд, знайомлять з іншою культурою. Дуже важливо, щоб дитина бачила, що ця мова - засіб спілкування багатьох людей, а не тільки предмет у школі. Крім того, для підлітків важливо виділитись, і рідкісна мова може бути одним з мотивів для цього.

Поліглоти відзначають, що найскладніша для засвоєння мова - перша, а всі інші даються легше. У багатьох мовах є схожі слова, часто схожі граматичні конструкції. Наприклад, слова-інтернаціоналізми.

Дитині легше вивчати другу іноземну мову завдяки методам, які вона засвоїла у процесі вивчення першої мови. Французька, англійська та німецька мови належать до різних груп (романської й німецької), але граматична будова, не кажучи вже про багато латинських запозичень у лексичному складі, у них схожа. Крім того, у кожній мові є свої «легкі сторони». Десь простіша граматика, десь правила читання, десь вимова.

Основні відмінності у викладанні іноземної мови як другої порівняно з першою

Коли ми вивчаємо першу, то тривалий час намагаємося усвідомити, що таке іноземна мова і потребуємо достатньо багато часу для того, щоб зрозуміти систему мови. Коли дитина починає вивчати другу іноземну мову, у неї вже є досвід, уявлення про систему мови. Якщо ви знаєте англійську, вам уже не треба пояснювати, багато речей, котрі відсутні в рідній мові, проте присутні в англійській (наприклад, артикль). У дитини вже є відчуття мови, присутня також і стратегія вивчення мови, частіше, щоправда, на підсвідомому рівні. Тобто дитина уже знає, наприклад, як їй краще запам'ятовувати слова.

Разом з тим збільшується свідома складова навчання, тобто дуже багато матеріалу сприймається вже на свідомій основі, і саме тому процес вивчення другої іноземної мови прискорюється.

Знайомство із другою мовою варто розпочинати також з ознайомлення учнів із культурним портретом країни. Наприклад, у франкомовних країнах є поняття «франкофонія», аналог в англійській - англомовні країни (English-speaking countries). Розпочинаючи вивчення французької мови, діти вже знають сотні французьких слів (макіяж, візажист, тет-а-тет, бульйон гарнір, кутюр, багаж, дежавю).   

Багато чинників полегшують роботу з навчання другої іноземної мови. 

В учнів уже сформовані загально навчальні вміння, а саме:

робота в різних режимах (індивідуально, у парах, у групах);

уміння спостерігати, порівнювати, аналізувати, аргументувати;

діти можуть розпізнавати, диференціювати мовні явища та слова (артиклі, власні імена, структуру пропозиції, дієслова-зв'язки);

уміння сприймати іноземну мову на слух, спілкуватися з одним чи кількома співбесідниками;

користуватися словником, застосовувати інтуїцію, здогадку.

Усі ці вміння й навички вже прищеплені вчителями першої іноземної мови.

 Треба тільки вміло їх використовувати. Уже із самого початку учень усвідомлює, що вивчення другої іноземної не такий уже і складний процес, якщо знати першу іноземну і використовувати свої знання при оволодінні другою.

Практика навчання іноземних мов доводить, що труднощі оволодіння кожною новою іноземною мовою зменшуються приблизно вдвічі порівняно із зусиллями, що витрачаються на вивчення першої іноземної мови.

Позитивне перенесення досвіду вивчення першої іноземної мови може мати місце на трьох рівнях:

на рівні мовно-мислиннєвої діяльності - чим більшою кількістю мов людина володіє, тим більше розвинуті її мовно-мислиннєві механізми, такі як пам'ять, зорове та слухове сприйняття;

на рівні мови — схожі лінгвістичні явища в першій іноземній мові;

на рівні навчальних умінь, якими учень оволодів під час вивчення першої іноземної мови і які переносяться ним на оволодіння другої іноземної мови та полегшують процес засвоєння.

Обсяг курсу другої іноземної мови компенсується значним лінгвістичним досвідом учнів, отриманим при вивченні рідної і першої іноземної мов. Цей чинник є істотним у методиці навчання, оскільки, по суті, саме досвід учня визначає особливості навчання другої іноземної мови. Цей досвід характеризується синтезом знань, умінь і навичок, отриманих раніше, й має позитивний вплив на засвоєння другої іноземної мови, не дивлячись на наявність дії першої, що інтерферує.

Істотним у методиці викладання другої іноземної мови є врахування психологічних особливостей учнів. Навчання другої іноземної мови розчинається в ранньому підлітковому віці – в 11 років із 5-го класу.

Оволодіння складними інтелектуальними операціями та збагачення понятійного апарату роблять розумову діяльність більш стійкою та ефективною, наближаючи її в цьому відношенні до діяльності дорослого. Із цієї причини імітаційно-інтуїтивні прийоми в навчанні другої іноземної мови поступаються місцем аналітичним формам роботи, узагальненню, систематизації, порівнянню мовних фактів.

Неодмінною умовою ефективності процесу навчання другої іноземної мови є її когнітивно-комунікативний характер, що припускає усвідомлене засвоєння. Головне місце відводиться завданням пізнавального характеру.

При навчанні другої іноземної мови дуже важливо використовувати сучасні освітні технології. До цього спонукають і навчальні посібники, й інтенсивність процесу навчання - дві години на тиждень. При цьому зменшується частка репродуктивної діяльності в навчальному процесі, що можна розглядати як ключовий момент у навчанні іноземних мов узагалі.

До таких технологій можна віднести, наприклад:

проблемне навчання; колективне навчання; різнорівневе навчання; дослідницькі методи навчання; проектні методи навчання; технологію дебатів; технологію ділових, рольових та інших видів ігор; навчання у співпраці; технологію дистанційного навчання.

Починаючи із 5-го класу, усі ці технології на тому чи іншому рівні впроваджуються на уроках і в позаурочний час. Учні захищають свої проекти, проводять дослідження, виступають у різних ролях, пропонують свій варіант рішення проблеми з урахуванням вікових і мовних можливостей. Природно, комунікативна спрямованість навчання при цьому зберігає своє пріоритетне значення. Успішне оволодіння другою іноземною мовою залежить від того, наскільки забутий той факт, що вона друга, що, незважаючи на всі труднощі й не звертаючи увагу на брак мовних навичок, учні борсаються і випливають.

Слід зазначити, що успішне навчання другої іноземної мови залежить не тільки й навіть не стільки від засвоєння матеріалу навчального посібника, скільки від ступеня занурення в «життя із іноземною», участь в іншомовному житті не тільки першої, але і другої іноземної мови.

При навчанні другої іноземної мови є ще більше передумов, ніж при навчанні першої, завдяки наявності досвіду вивчення іноземної мови, більш пізньому початку навчання й, тим самим, усвідомленішому підходу до вивчення мови.

Таким чином, можна враховувати індивідуальні особливості учня й диференціювати навчання, ураховуючи рівень вивченої першої мови. Для одних учнів треба створювати умови для швидшого просування, іншим давати можливість для повторення та тренування. Дуже важливі принципи економії та інтенсифікації навчання. Процес оволодіння другою іноземною мовою можна значно інтенсифікувати, якщо учні мають високий рівень володіння англійською мовою.

Чинники, що сприяють економії часу та інтенсифікації процесу навчання:

володіння латинським шрифтом скорочує період альфабетизації і зводить його до роз'яснення та засвоєння відмінностей звуко-буквенних відповідностей у різних іноземних мовах, графічного і звукового образу слова;

наявність значного потенційного словникового запасу (слова англійської мови, що мають схожість із іншими іноземними мовами, прямі запозичення з англійської мови, інтернаціоналізми полегшують процес навчання читання і сприяють швидшому оволодінню лексикою другої іноземної мови);

швидке просування у сфері читання сприяє більш швидкому розвитку соціокультурної компетентності.

Таким чином, при вивченні другої іноземної мови не вимагається інтенсивна робота для формування в учнів уявлень про категорії, відсутні в рідній мові. Проте навіть у загальних категоріях першої і другої іноземних мов існує ряд відмінностей, на які важливо звернути увагу учнів із самого початку.

Наявність загальних рис в мовах сприяє повному перенесенню явищ першої іноземної мови на схожі явища другої іноземної мови, що й викликає помилки.

Саме тому, не дивлячись на спільність категорій, ряд збігів у понятійній сфері, тренування граматичних явищ другої іноземної мови не повинно бути менш інтенсивним, ніж у першій мові.

З розвитком умінь і навичок у другій іноземній мові, збільшенням обсягу засвоєного мовного матеріалу відбувається постійне зменшення впливу першої іноземної мови на другу. З часом учні починають усвідомлювати внутрішні закони побудови системи другої іноземної мови, формується «відчуття мови».

Сучасна реформа системи освіти й реалії нашого життя вимагають удосконалювання методології й методики оцінювання особистісних і навчальних досягнень учнів.

Розробка проблеми оцінки особистісних досягнень учнів вимагає серйозних теоретичних і прикладних досліджень, ретельного планування й координації дій всіх учасників освітнього процесу.

Для забезпечення об'єктивності й надійності оцінки навчальних досягнень необхідно починати планомірну роботу із впровадження тестових методик оцінки навчальних досягнень школярів до педагогічної практики регіону.

Іноземні мови вивчаються в наш час, починаючи з 1 і закінчуючи 11 класами.

Це вимагає змін програм й удосконалювання дидактичного комплексу. Контроль є невід'ємним елементом й умовою успішного засвоєння змісту навчання. За результатами, отриманими у ході контролю, можна судити про стан рівня навченості учнів на певному відрізку часу (вхідне, граничне й проміжне тестування) і про їхню готовність для включення в навчально- пізнавальну діяльність. Тому контроль повинен бути багатоцільовим, багатобічним і багатоступеневим і базуватися на наступних принципах: планомірність, систематичність, об'єктивність, комплексність, індивідуальність і педагогічна тактовність.

Ефективність контролю залежить від того, наскільки грамотно складений план, обґрунтовані мета й способи контролю, правильно визначені найефективніші методи й форми контролю.

Проведення контролю забезпечує своєчасне корегування навчального процесу з метою приведення його до рівня, заданого програмою й стандартом, що регламентує його вимоги до обов'язкового мінімуму змісту й рівню підготовки випускників. Ці вимоги містять у собі знання фонетики, лексики, фразеології, граматики.

Зміст навчання іноземної мови містить у собі чотири види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, письмо і читання. Для виявлення рівня володіння кожним видом розроблені відповідні критерії.

Ці види діяльності є основою для реалізації системи контролю над ходом й якістю засвоєння учнями змісту навчання іноземної мови. Учень із самого початку навчання повинен знати, як буде оцінюватися його робота, які вимоги в навчанні будуть до нього пред'являтися. У цьому полягає й певний стимул до підвищення якості своїх знань.

Першою ланкою в системі контролю з іноземної мови є вхідний контроль, що проводиться в разовому порядку з метою перевірки базових знань і практичних навичок з дисципліни, а також з метою виявлення прогалин у знаннях і визначення шляхів їхнього усунення. Вхідний контроль проводиться у формі тестування. Матеріали вхідних тестів складаються на основі шкільної програми.

На цьому етапі контролю особливу увагу варто приділити відбору критеріїв оцінки рівня підготовки, що полягають у наступному: уміння використовувати теоретичні знання з граматики при виконанні практичного завдання, а також - мовна компетенція (правильність використання засвоєних лексичних одиниць, мовна здогадка, відбір потрібної інформації).

Підсумки вхідного контролю аналізуються викладачами, виявляються типові помилки та визначаються шляхи їхнього усунення.

Другою ланкою в системі контролю є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення правильності розуміння навчального матеріалу й рівнів оволодіння їм, здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.

Основна функція поточного контролю - навчальна. Питання, завдання, тести спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою групи.

Третьою ланкою в системі контролю є семестровий контроль, що проводиться періодично з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тим, розділів семестру й підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих студентами раніше. Семестровий контроль проводиться 2 рази на рік.

Вищезазначені види контролю мають на меті: контролю над повнотою й міцністю теоретичних і практичних знань з іноземної мови за певний період навчання; формування вмінь практичного застосування отриманих знань в усному мовленні.

Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найактуальніші розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються викладачем з урахуванням рівня навченості, що дозволяє реалізувати диференційований підхід до навчання.

Заключною ланкою в системі контролю є проміжний контроль, що визначає досягнутий рівень засвоєння основного навчального матеріалу з іноземної мови в цілому, якість сформованості базових знань, умінь, навичок в читанні і письмі.

ФАХОВА МАЙСТЕРНІСТЬ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ

На допомогу  учителю

Підвищена увага до навчання іноземних мов та очікування високих результатів учнів по закінченні школи вимагає високого професійного рівня вчителя. У рамках спільного проекту Міністерства освіти і науки України та Британської Ради в Україні «Післядипломна педагогічна освіта вчителів іноземних мов» про­довжується робота над розробкою кваліфікаційної рамки показ­ників фахової майстерності вчителів іноземних мов. Цей рамковий документ розрахований у першу чергу на вчителів як дієвий інструмент визначення власного професійного рівня та чіткого розуміння шляхів безперервного професійного розвитку в атестаційний та міжатестаційний періоди.

Рамка показників фахової майстерності вчителів також слугу­ватиме орієнтиром для адміністрації шкіл, атестаційних комісій різних рівнів для встановлення відповідності професійної діяль­ності вчителя певній категорії.

Рамковий документ складається з шести розділів: Планування уроків; Розуміння процесу учіння та учнів; Організація класу та навчальної діяльності; Оцінювання та аналіз навчальних досяг­нень; Знання предмета; Безперервний професійний розвиток. Кожний із розділів містить дескриптори професійної поведінки вчителя та їх показники, які будуть вимірюватися за відповідною шкалою.

Запровадження рамкового документа сприятиме професійному розвитку вчителів упродовж усього життя через рефлексію власної фахової діяльності; долатиме усталені стереотипи щодо ролі вчи­теля у навчально-виховному процесі як ретранслятора інформації та сприятиме їхньому усвідомленню власної ролі як організато­ра процесу навчання, що зосереджує особливу увагу на учінні та навчальних досягненнях учнів; заохочуватиме використання інформаційних та комунікаційних технологій у класі та поза класом.

Рамка показників фахової майстерності вчителів іноземних мов є наступним кроком до покращення якості іншомовної освіти в Україні у контексті інтеграції в європейський простір.

На практичному рівні мовною школою «International House», спираючись на досвід європейських колег, розроблений компакт­ний, змістовний, доступний для широкої аудиторії модульний курс із сучасної методики викладання англійської мови, яким доцільно частково замінити існуючі програми фахової перепідго­товки викладачів англійської мови. Подібний курс готується Гете-Інститутом для німецької мови та Посольством Франції в Україні для французької мови.

Основною особливістю модульних курсів є їх практичне спря­мування та фокус на конкретні викладацькі техніки: планування занять за інтерактивними схемами, надання чітких та зрозумілих завдань у класі, моніторинг, корекція помилок, організація конт­рольованої та вільної практики; розвиток усіх видів мовної діяль­ності (говоріння, читання, письма та сприйняття мови на слух); рефлексії на проведенні уроку задля підвищення ефективності наступних занять.

(слід опрацювати Рамковий документ, є в Інтернеті)

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135,  тел. (044) 481- 32 -21, факс (044) 236-1049

E-mail: ministry@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185

 

Від 26.09.2014 № 1/9-495

Управління (департаменти) освіти і науки (молоді та спорту) обласних, Київської  міської державних адміністрацій, обласні інститути післядипломної педагогічної освіти

З метою реалізації основних положень «Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом» у частині, що стосується освіти, для України є особливо важливим забезпечення умов оволодіння іноземною мовою учнями  загальноосвітніх навчальних закладів.  

Концептуальні зміни, що відбуваються в галузі освіти, потребують постійного вдосконалення фахової майстерності педагогічних працівників у цілому й вчителів іноземних мов зокрема.

        Як свідчать дані моніторингу стану вивчення іноземних мов,  результати зовнішнього незалежного оцінювання, вчителі іноземної мови мають нагальну потребу підвищувати свій фаховий рівень через участь у міжнародних  проектах,  програмах та курсах .

      Відтак,  з метою адаптації  програм фахової перепідготовки вчителів  іноземної мови до загальноєвропейських освітніх стандартів та подолання усталених стереотипів щодо ролі вчителя у навчально-виховному процесі як передавача інформації вважаємо за доцільне заохочувати вчителів іноземної мови загальноосвітніх навчальних закладів до участі у таких програмах та проектах.

       Вчителям загальноосвітніх навчальних закладів, які отримали у міжкурсовий  період міжнародний сертифікат (диплом)  CELTA, TKT – англійська мова; PRO-FLE – французька мова; GIDELFO – Professionelle Qualifizierung von Deutschlehrern“ – німецька мова зазначені вище сертифікати  є підставою для зарахування годин фахової підготовки під час проходження планових курсів в інституті післядипломної педагогічної освіти.

Заступник Міністра                                                                   Павло  Полянський

УВАГА!

Навчальні програми із іноземних мов. Зміни. Доповнення

		Англійська мова 5-9 класи    загальноосвітні навчальні заклади
Клас	Компетенція	Зміст зауваження	Пропозиції
5	Лексична	Для тем «Подорож (загальні відомості про Велику Британію та Україну)» та «Рідне місто / село (місцезнаходження, основні історичні та культурні відомості)» відсутнє визначення відповідної лексики.	Додати «Назви складових частин Великої Британії та її визначних місць. Назви історичних пам’яток України. Назви споруд та місць громадського призначення.»
5	Граматична	У розділі «Прислівник» зазначено і наведено конкретні прислівники часу, але до зазначених частотних прислівників немає конкретного їх визначення.	Після слів: «Прислівник: частотні» в дужках додати  «(always, often, usually, sometimes, rarely, never)».
6	Тематика ситуативного спілкування.	Калька з російської: «Великобританія»	Замінити на «Велика Британія».
6	Граматична	У розділі «Артикль» бракує назв його видів.	Перед словами «відсутність артиклю» додати «неозначений, означений».
6	Граматична	Оскільки у попередньому 5-му класі у розділі «Дієслово» зазначено одну видо-часову форму Present Perfect, яка є новою для вивчення, а  у  6 класі пропонується повторення видо-часових форм дієслова, які учні вивчали раніше (у тому числі й у початковій школі імпліцитно), за відсутності їх конкретного переліку бракує розуміння які саме видо-часові форми дієслова треба повторити.	Доцільно сформулювати: Дієслово: Повторення видо-часових форм дієслова Present, Past, Future Simple; Present Continuous, Present Perfect. Структура going to.
7	Тематика ситуативного спілкування.	У цьому класі у тематичних блоках «Велика Британія» та «Україна» пропонується та сама тематика по Лондону та Києву, яка була й у 6 класі. Варто розширити зміст тематики, передбачивши знайомство з визначними місцями цих країн ширше (поза межами столиць).	Пропонується формулювання: Визначні місця Великої Британії та України.
7	Лексична.	Блок теми «Охорона здоров’я» представлено ситуацією «відвідування лікаря». Визначення відповідної до теми лексики надано як «Назви медичних закладів», що не передає реальних потреб в оволодінні лексикою, необхідною для спілкування у цій ситуації.	Пропонується визначити лексику як: Ознаки нездужання. Симптоми захворювання. Форми лікувальних засобів.
7	Лексична.	У цьому класі вперше зустрічається тема «Кіно і театр». Отже, важливо навчити розуміти інформацію з афіші, розповісти про побачений фільм або виставу, повідомити свої враження від декорацій, гри акторів тощо. Але у лексичній компетенції зазначено «Елементи інтер’єру кінотеатру / театру». Такі деталі можна запропонувати для вивчення у закладах з поглибленим вивченням мови. Беручи до уваги двогодинне тижневе навантаження у загальноосвітніх закладах, вивчення цих лексичних одиниць на даному етапі недоцільне.	Прибрати зазначення лексики «Елементи інтер’єру кінотеатру / театру».
7	Граматична	Протягом усієї основної школи відсутня згадка про вивчення неозначених, відносних та заперечних займенників, вивчення яких входить до граматики рівня А2. Беручи до уваги відсутність вивчення нових видо-часових форм дієслова у цьому класі та достатній для вивчення цього матеріалу лінгвістичний досвід семикласників, вивчення цих займенників доцільно запропонувати на цьому етапі.	До блоку «Займенник» після наведених видів займенників додати: Неозначені, відносні та заперечні займенники  (something, anything, everything, nothing, somebody, anybody, everybody, nobody)/
8	Тематика ситуативного навчання	У тематичному блоці «Я і мої друзі» зазначена одна тема для спілкування «друзі по листуванню». Надто вузька тема. Її варто розширити та усучаснити. Беручи до уваги, що листування є одним із засобів спілкування, можна пригадати усі популярні сучасні способи спілкування підлітків із друзями.	Пропоную сформулювати тематику так: Я і мої друзі (спілкування з друзями по телефону, у соцмережах, листування)
8	Лексична	Беручи до уваги, що сьогодні ЗМІ (преса) – це не тільки друковані періодичні видання, варто зазначити лексику до цієї теми відповідно до сучасних реалій життя.	Слова «Періодичні видання» замінити на: Періодичні друковані та інтернет-видання. Інформаційні сайти.
8	Граматична	Протягом усієї основної школи відсутня згадка про вивчення видо-часової форми дієслова Past Continuous та Present Continuous в значенні майбутнього часу, вивчення яких входить до граматики рівня А2.	Блок «Дієслово» розпочати так: Дієслово: Present Continuous в значенні майбутнього часу, Past Continuous Tense …
8	Граматична	У загальноосвітній школі тему «Активний і пасивний стан» варто обмежити розглядом часів групи Simple та видо-часової форми Present Perfect, про що конкретно зазначити.	У блоці «Дієслово» цю тему сформулювати так: Active and Passive Voice (Simple Tenses, Present Perfect Tense).
9	Тематика ситуативного навчання	Тему «Наука і технічний прогрес» представлено дуже вузько підтемою «відомі вчені та винахідники». Відомо, що сучасні технічні винаходи сьогодні здійснюють цілі корпорації і цю тему нецікаво розглядати без зв’язку із сучасними електронними технічними пристроями. Тому варто усучаснити тему, розширивши підтему.	Пропоную сформулювати тематику так: Наука і технічний прогрес (Відомі вчені та винахідники. Сучасні електронні пристрої та гаджети.)
9	Лексична	Про інформаційні сайти в Інтернеті ми згадували у попередньому класі у зв’язку із темою ЗМІ (преса). Темі «Засоби масової інформації (Інтернет, телебачення і радіо, програми, улюблена радіо-/телепередача)» більше відповідатиме лексика, пов’язана із мультимедійними ресурсами інтернету.	Замінити позначення лексики «Сайти в інтернеті» на «Мультимедійні ресурси в інтернеті».
9	Лексична	Зазначеної лексики «Течії молодіжної культури» недостатньо для спілкування про молодіжну культуру.	Додати: Популярні молодіжні тренди. Типи молодіжних організацій. Види молодіжних проектів.

		Англійська мова 1-4 класи загальноосвітні навчальні заклади
Клас	Компетенція	Зміст зауваження	Пропозиції
1	Лексична	словосполучення «Члени родини» передбачає родинні зв’язки (тітка, двоюрідний брат тощо)	Варто змінити на «Члени сім’ї».
1	Граматична	Спонукальні речення у стверджувальній та заперечувальній формах. Stand up! Don’t stand up. Діти ще тільки сягають значень слів, що позначають дії. Заперечувальна форма буде утруднювати розуміння команди.	Вилучити заперечу вальну форму. Останнє речення сформулювати так: «Спонукальні речення у стверджувальній формі: Stand up. Stop it. Repeat, please.»
1	Соціокультурна	Беручи до уваги одногодинне навантаження, вік та переважаючі рецептивно-репродуктивні види діяльності, не варто очікувати від першокласника, щоб він був у змозі «обирати і вживати» відповідні до ситуації фрази і слова.	У перших двох пунктах слова «обирати і вживати» замінити на «розуміти і відтворювати».
1	Загальнонавчальна	Уміння «співпрацювати у парі/групі» є недоречним для 1 класу. Неможливо навчити цьому шестирічну дитину.	Оскільки у 1му класі надаємо перевагу ігровим методам навчання, доцільно додати:     «співпрацювати з вчителем та однокласниками під час гри».
2	Лексична «Місяці»	Для семирічних дітей складно буде вивчати такі слова як January, August etc.	Лексику з теми «Місяці» варто забрати і перенести у наступний 3й клас. Для  2 го класу достатньо вивчити пори року.
2	Граматична Present Simple	У Present Simple діти розглядають тільки дієслова to be,  have/ have got  вивчаючи їх конструкції у стверджувальних, заперечувальних та питальних реченнях. Інші дієслова вони вивчають як лексику у структурі I can… або у наказовому способі як команду чи інструкцію до гри, вправи…	Доцільно змінити на: Дієслово: to be,  have/ have got  у  Present Simple. Модальне дієслово: can (Це є доречним з огляду на колонку «засоби вираження» і відповідає можливостям дітей).
2	Граматична	Додати вилучену з 1 класу заперечувальну форму спонукальних речень.	В кінці переліку граматичного матеріалу додати: Спонукальні речення у стверджувальній та заперечувальній формах. Stand up! Don’t stand up.
2	Загальнонавчальна	У зарубіжній та вітчизняній методичній літературі стверджується, що навчати взаємодіяти учнів на уроці треба розпочинати з роботи у парах. Враховуючи 2годинне тижневе навантаження і можливості 7 річних дітей, уміння «співпрацювати у групі» у цьому класі ще буде недосяжне.	Залишити як «співпрацювати у парі».
3	Лексична	У 2му класі було вилучено лексику «Місяці», яку варто запропонувати у цьому класі. Крім того, доцільно додати лексику з теми «Погода» для того, щоб вони могли елементарно описувати пору року чи місяць.	Додати «Місяці», а також «Погода».
3	Граматична	Як діти цього віку можуть описувати пору року, погоду? (див.вище) Очевидно, що для цього варто навчити конструкції безособового речення типу ‘It is warm in spring. It is snowy in winter. etc”	З граматичної компетенції для 4 класу варто забрати «Безособові речення. It is sunny.» і додати до граматичної компетенції у цьому, 3 класі.
3	Граматична	Для опанування пропонується надто багато видо-часових форм дієслова.	Пропоную перенести Future Simple  до наступного класу. (Для цього року для учнів достатньо буде засвоїти часові форми Present Simple та Past Simple, а також структуру There is / there are та модальні дієслова can, may, must.)
3	Граматична «Прийменник»	З огляду на тематику й лексичне наповнення у 3 класі вивчення прийменників over, across є недоцільним. Їх вивчення стає доречним у наступному класі під час опанування матеріалом з лексикою «Населені пункти. Види транспорту.» тощо	Вилучити прийменники over, across
3	Граматична «Прийменник»	Прийменники up, down не є прийменниками часу, як зазначено. Треба виправити помилку, додавши їх до прийменника напрямку.	Блок «Прийменник» сформулювати так: Прийменник: місця (on, in, under), напрямку (to, up, down), часу (before, after)
4	Граматична	З метою розвантаження у 3му класі пропонувалося вилучити опанування структурами у Future Simple  та додати до граматичної компетенції 4 класу	Додати Future Simple
4	Граматична	Часова форма Present Perfect є складною для розуміння і засвоєння у початковій школі при 2 год.тижневому навантаженні	Вилучити Present Perfect з граматичної компетенції для цього класу.
4	Граматична	«Безособові речення. It is sunny.» зазначати у цьому класі недоречно, оскільки цей тип речення пропонувався до  розгляду раніше.	Забрати «Безособові речення. It is sunny.» (Було запропоновано у попередньому класі. Див.вище)
4	Засоби вираження	Немає жодного засобу для демонстрації часової форми Future Simple або тематики «Подорож. Транспорт», що пропонується у даному класі.	Додати як засіб вираження речення, наприклад:  He will go there by plane.
4	Лексична	Варто упорядкувати тематику лексики.	Оскільки є «Види дозвілля», виключити «Вільний час». Після «Населені пункти» додати «Громадські споруди».

Пропозиції та зауваження до Навчальних програм з іноземних мов

Загальноосвітні навчальні заклади

Німецька мова як перша іноземна мова

Клас	Тема, розділ	Зміст зауваження	Пропозиції
1	Свята і традиції, засоби вираження,	Не вказаний точний перелік свят (на відміну від англійської мови, де у розділі «Засоби вираження» є формулювання „Happy birthday“, „Merry Christmas“, „Happy New Year“). Зміст Програми з німецької мови практично  є простою калькою такої Програми з англійської, при цьому не врахована специфіка німецької мови, а саме значно вищий ступінь складності відповідних засобів вираження німецькою, які не зазначені („Alles Gute zum Geburtstag!“, „Frohe Weihnachten!“, „Glückliches Neues Jahr / Guten Rutsch ins Neue Jahr!“).	Визначити точний перелік свят, обмежившись двома (Різдво і день народження), оскільки формулювання привітань до них легше дається дітям цього віку. Додати у перелік засобів вираження формулювання, необхідні для висловлення вітань до свят.
1	Граматична компетенція, Займенники	Серед граматичних структур, обов’язкових до вивчення, подаються займенники 1-ої та 3-ьої особи однини (особові ich, er, sie es та присвійні mein, sein, ihr), при цьому займенники 2-ої особи, необхідні для здійснення комунікації між однолітками, не зазначені. Незрозуміло, яким чином може бути досягнута загальнонавчальна компетенція «співпрацювати у парі/групі», якщо ані у засобах вираження, ані у переліку граматичних форм не подається необхідна для цього форма другої особи (особовий займенник du та присвійний займенник dein). Разом з тим подаються форми присвійних займенників 3-ої особи однини, які є більш складними і вживання яких «обслуговує» комунікацію «вчитель – учень». Таким чином, створюється підґрунтя для того, щоб уроки проводилися фронтально, оскільки граматичні структури, за допомогою яких діти могли б співпрацювати один з одним у групах та парах, їм невідомі.	Додати особовий займенник du, вилучити  присвійні займенники 3-ьої особи (sein, ihr), замінивши їх на відповідний 2-ої особи (dein), оскільки здійснення комунікації неможливе без звертання до однолітка з використанням особового займенника 2-ої особи du та присвійного dein. Присвійні займенники 3-ьої особи (sein, ihr) перенести до матеріалу 2-го класу. Додати у перелік засобів вираження формулювання „Wie heißt du? Wie alt bist du?“, необхідні для здійснення комунікації між однолітками і можливості організувати роботу в парах та групах.
1	Компетенції на кінець 1-го класу	У Розділі «Діалогічне говоріння» зазначено, що учні на кінець 1-го класу «висловлюють <…> пробачення», хоча ніде в попередніх матеріалах про це не йшлося і відповідні засоби вираження подаються лише в 2-му класі. У Розділі «Читання» обсяг матеріалу для читання обмежується лише словами та словосполученнями, в той час як у Розділі «Письмо»  додаються ще й короткі речення. Виходить, що діти мають вміти писати короткі речення, не вміючи їх читати.	Вилучити формулювання  «висловлюють <…> пробачення». У формулюванні в Розділі «Читання»: «… озвучують засвоєні в усному мовленні слова, словосполучення» додати «та короткі речення».
2	Граматична компетенція, особові займенники, присвійні займенники	Якщо врахувати зроблені вище пропозиції щодо включення особового займенника du  та  присвійного займенника dein до матеріалу 1 класу та вилучення присвійних займенників 3-ої особи (sein, ihr) як надто складних для 1-го класу, логічно було б продовжити знайомство з присвійними займенниками, що були вилучені з матеріалу 1-го класу, а саме sein, ihr. Зазначені у Програмі займенники unser, euer, ihr, Ihr викликають значні труднощі при засвоєнні через досить розгалужену систему особових закінчень у різних родах і через те, що їх використання у зазначених темах ситуативного спілкування дуже обмежене і тому неприродне, тому їх вивчення у 2-му класі недоцільне.	Змінити перелік необхідних для засвоєння займенників, залишивши такі: Особові займенники: wir, ihr, sie, Sie. Присвійні займенники: sein, ihr. Присвійні займенники unser, euer, ihr, Ihr  перенести до матеріалу 3-го класу.
2	Свята і традиції, засоби вираження, лексична компетенція	Як і в матеріалі 1 класу, тут знову не вказаний точний перелік свят, відсутні необхідні засоби вираження та конкретні «назви свят».	Визначити точний перелік свят, обмежившись двома. Додати у перелік засобів вираження формулювання, необхідні для висловлення вітань до свят. Додати у перелік лексичних тем (Розділ «Лексична компетенція») назви свят.
2	Людина, засоби вираження, лексична компетенція. Компетенції на кінець 2-го класу	До теми «Людина» у розділі « Лексична компетенція» вказано лексичний мінімум «Частини тіла» та «Предмети одягу», засвоєння якого передбачає досить інтенсивну роботу над лексикою, оскільки основний її масив містить іменники, які мають вивчатися з артиклями (яких лише в називному відмінку три) та формами множини (5 типів). Однак з Програми не зовсім чітко зрозуміло, які мовленнєві функції можуть виконуватися з застосуванням даної лексики. Серед засобів вираження також не вказано жодного формулювання, за яким можна було орієнтуватися для зразка. І лише серед компетенцій на кінець 2-го класу в Розділі «Письмо» зазначено, що учні «описують себе». Незрозуміло тоді, для чого вивчаються форми присвійних займенників, якщо потрібен лише один, а саме той, що вивчався ще у 1-му класі (ich, mein/meine).	У формулювання компетенцій на кінець 2-го класу у Розділи «Монологічне мовлення» та «Письмо» до зазначених додати ще «описують себе та іншу особу».
3	Свята і традиції, засоби вираження, лексична компетенція	Як і в матеріалі 1 та 2 класів, тут знову не вказаний точний перелік свят, відсутні необхідні засоби вираження та конкретні «назви свят».	Визначити точний перелік свят. Додати у перелік засобів вираження формулювання, необхідні для висловлення вітань до свят. Додати у перелік лексичних тем (Розділ «Лексична компетенція») назви свят.
3	Граматична компетенція, Засоби вираження	Перелік граматичних тем містить форму Futurum I. Ця форма у сучасній німецькій мові здебільшого замінюється на форму теперішнього часу Präsens, оскільки контекстне оточення, як правило, є маркером, який позначає співвіднесеність дії з майбутнім, і тому вживання Futurum І є надлишковим. Крім того, ця форма містить широкий спектр модальних відтінків (обіцянка, упевненість у тому, що все буде саме так, погроза та ін.). Допоміжне дієслово, що використовується у цій формі, належить до неправильних дієслів, і тому його засвоєння викликає труднощі у школярів даного віку.	Вилучити граматичну структуру Futurum I з матеріалу 3-го класу, перенісши її до наступних класів (4 або 5).
3	Граматична компетенція, Засоби вираження	У переліку засобів вираження вказано формулювання  найвищого ступеня порівняння „Dieses Auto ist das schnellste/…“, серед граматичних тем вказані також ступені порівняння прикметників. Оскільки відмінювана форма der / die / das schnellste … передбачає ознайомлення з темою «Відмінювання прикметників» і викликає значні труднощі засвоєння, недоцільно включати її до переліку обов’язкових тем.	Обмежити вивчення ступенів порівняння прикметників лише невідмінюваною формою „am schnellsten/besten/…“, яка виконує  предикативну функцію в реченні, вилучивши більш складну відмінювану форму, яка виконує атрибутивну функцію в реченні, і перенісши її до наступних класів (4 або 5). Вилучити із переліку засобів вираження формулювання  „Dieses Auto ist das schnellste/…“.
4	Свята і традиції, засоби вираження, лексична компетенція	Як і в матеріалі 1 – 3 класів, тут знову не вказаний точний перелік свят, відсутні необхідні засоби вираження та конкретні «назви свят».	Визначити точний перелік свят. Додати у перелік засобів вираження формулювання, необхідні для висловлення вітань до свят. Додати у перелік лексичних тем (Розділ «Лексична компетенція») назви свят.
4	Граматична компетенція, Засоби вираження	Серед засобів вираження міститься прийменник подвійного керування in, однак він не вказаний серед граматичних структур. Окрім того, серед переліку засобів вираження вказані артиклі у давальному відмінку (Im/ in der / in meinem…), що передбачає ознайомлення учнів з цим відмінком. Однак тема «Іменники в давальному відмінку» не вивчалася раніше і не вказана в переліку тем цього класу, а її засвоєння необхідне для використання прийменників, вивчення яких передбачене Програмою в 4-му класі (auf, in, zu, aus).	Додати до переліку граматичних структур прийменник in. Додати до переліку граматичних структур тему «Іменники в давальному відмінку».
4	Засоби вираження	Засоби вираження містять приклад „Mein Lieblingsfernsehprogramm“. Оскільки тема «Телебачення» не входить в лексичний мінімум і саме слово відзначається складністю структури, його використання недоцільне в рамках початкової школи.  Крім того, його вживання передбачає контекстне оточення, де потрібно назвати улюблену телепередачу німецькою мовою, переклавши її, що, безсумнівно, є непосильним завданням для учнів початкової школи через складність і необхідність перекладу з української мови німецькою.	Вилучити з переліку засобів вираження слово Lieblingsfernsehprogramm.
4	Засоби вираження	Перелік засобів вираження містить формулювання „Unser Haus ist aus…“, доповнення якого передбачає володіння лексикою до теми «Будівельні матеріали». Навіть дорослі люди не завжди можуть сказати рідною мовою, з якого матеріалу їх будинок. Виникає питання – навіщо це дитині у віці 10 років?	Вилучити з переліку засобів вираження формулювання „Unser Haus ist aus…“
5	Подорож	У Розділі «Тематика ситуативного спілкування» подається тема «Подорож», яка інтерпретується як «загальні відомості про Німеччину і Україну». Однак у Розділі «Лексична компетенція» названа тематика ніяк не відображена, що призводить до різного тлумачення обсягу даної категорії.	Більш чітко визначити, які саме «загальні відомості» маються на увазі, і яким чином вони пов’язані з подорожами.
5	Рідне місто / село	Зазначена тема деталізується через «місцезнаходження, основні історичні та культурні відомості». Оскільки інформація краєзнавчого характеру про історію рідного краю дітям даної вікової категорії навіть рідною мовою відома в дуже обмеженому обсязі, важко очікувати, що вона може бути опрацьована іноземною мовою. Окрім того, лексика, потрібна для висвітлення даної теми, та граматичні структури, серед яких дуже поширені пасивні конструкції, відзначаються підвищеним ступенем складності і аж ніяк не відповідають рівню А1.	Вилучити тему «Рідне місто / село», перенісши її на більш високу ступінь вивчення мови.
7	Харчування	Вказана тема пояснюється через «приготування їжі, сервіровку столу». Така інтерпретація не відповідає віковим особливостям дитини, оскільки у віці 13 років діти, як правило, не цікавляться і не знають рідною мовою, як готуються певні страви. Сервіровка столу відноситься скоріше до галузі «Готельна та ресторанна справа» і не може бути предметом вивчення на рівні А1+ - А2.	Дати інше пояснення до теми «Харчування» (наприклад, страви, посуд).
9	Граматична компетенція	Серед граматичних структур, вивчення яких передбачено Програмою, вказана форма умовного способу дієслів  Konjunktiv II лише у поєднанні з дієсловом haben. Такі формулювання (Ich hätte gern…) ситуаційно пов’язані з комунікацією в закладах громадського харчування, магазинах, готелях та ін., де пропонуються певні послуги і відвідувачами формулюються їх побажання щодо придбання певного товару чи послуги. Виникає сумнів доцільність включення саме такої форми до матеріалу 9-го класу, адже жодна тема ситуативного спілкування не «виводить» мовця на використання зазначеної граматичної структури. Разом з тим слід зазначити, що зазначену форму доцільно замінити на форму  Konditionalis I (Ich würde gern…), оскільки вживання такої граматичної структури комунікативно виправдане в тих випадках, коли мова йде про мрії, нахили і здібності  (Тема «Робота і професії»), можливості щось змінити чи обрати (Теми «Засоби масової інформації» та «Молодіжна культура»).	Перенести форму умовного способу дієслів  Konjunktiv II у поєднанні з дієсловом haben  (Ich hätte gern…) до матеріалу інших класів, де йде мова про покупки та послуги. Замінити на Konditionalis I (Ich würde gern…).

Загальноосвітні навчальні заклади

Німецька мова як друга іноземна мова

5	Свята і традиції	Дана тема пояснюється як «найвагоміші національні свята Німеччини і України». Тут не вказаний точний перелік свят, відсутні необхідні засоби вираження та конкретні «назви свят».	Визначити точний перелік свят. Додати у перелік засобів вираження формулювання, необхідні для висловлення вітань до свят. Додати у перелік лексичних тем (Розділ «Лексична компетенція») назви свят.
5	Лексична компетенція: Час	Програма з другої іноземної мови відзначається великим обсягом лексичного та граматичного матеріалу, і тому потребує деякого скорочення. Оскільки лексична тема «Час» не пов’язана безпосередньо з  певною тематикою спілкування, що вивчається в межах 5-го класу, вона може бути вилучена з матеріалу 5-го класу через і так значну насиченість лексичним та граматичним матеріалом.	Вилучити лексичну тему «Час» (позначення часу) і перенести її до матеріалу 6 класу, до підтеми «Відпочинок і дозвілля», де вона буде більш доцільною.
6	Свята і традиції	Дана тема трактується як «основні свята Німеччини і України». Тут не вказаний точний перелік свят, відсутні необхідні засоби вираження та конкретні «назви свят».	Визначити точний перелік свят. Додати у перелік засобів вираження формулювання, необхідні для висловлення вітань до свят. Додати у перелік лексичних тем (Розділ «Лексична компетенція») назви свят.
7	Спорт (види спорту, улюблений вид спорту)	Слід зазначити, що кількість тем у порівнянні з першою іноземною мовою значно зросла (з першої іноземної мови пропонуються 8 тем, а з другої – аж 11!). Зважаючи на це, а також беручи до уваги той факт, що тема «Спорт» уже подавалася в матеріалі 6 класу в розділі «Відпочинок і дозвілля» і знову є в 8-му класі, її матеріал можна інтегрувати в матеріал 8 класу.	Вилучити тему «Спорт», інтегрувавши її матеріал в таку ж тему 8-го класу.
7	Природа (навколишнє середовище)	Зазначена тема подається у Програмі дуже невизначено, що призводить до різного тлумачення обсягу даної категорії. У Розділі «Лексична компетенція» міститься формулювання «Об’єкти природи», яке аж ніяк не додає визначеності. Через перенасиченість матеріалу (11тем!) від цієї теми можна відмовитися.	Вилучити тему «Природа».

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

м. Київ

21.08.2013 р.                                                                                       № 1222

Про затвердження орієнтовних

вимог оцінювання навчальних

досягнень учнів із базових дисциплін

у системі загальної середньої освіти

З метою організованого переходу на нові Державні стандарти та з метою додержання державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану, що додаються.

2. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести цей наказ до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Заступник міністра                                                  Б.М. Жебровський

Додаток 1

до наказу МОН України
від 21.08.2013 №1222

Вступ

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів розроблені відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 426 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» і набувають чинності поетапно:

­ у 1 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2012/13 навчального року;

­ у 2 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/14 навчального року;

­ у 3 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2014/15 навчального року;

­ у 4 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2015/16 навчального року.

Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:

­ у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової;

При оцінюванні знань, вмінь, навичок і ставлень учнів 2 класу за рішенням педагогічної ради замість балів використовуються усні та письмові словесні (вербальні) оцінки.

­ у 2­4 класах з предметів інваріантної складової: «Сходинки до інформатики», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура»;

­ у 1­4 класах з усіх предметів варіативної складової.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­бальною шкалою:

у ІІ семестрі 2 класу та в 3­4 класах з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і  літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство» та предмета «Трудове навчання».

Додаток 2
до наказу МОН України
від 21.08.2013 №1222

Вступ

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та наказу МОНмолодьспорту від 13.04. 2011 року № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», зареєстрованого у Міністерстві юстиції від 11.05. 2011 року № 566/19304.

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи набувають чинності поетапно:

­ у 5 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/14 навчального року;

­ у 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2014/15 навчального року;

­ у 7 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2015/16 навчального року;

­ у 8 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2016/17 навчального року;

­ у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2017/18 навчального року.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­бальною шкалою.

Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

І ­ початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:

•     називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;

•     за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

ІІ ­ середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

ІІІ ­ достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

IV ­ високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.

Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної ( індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).

Навчальний заклад може використовувати інші системи оцінювання навчальних досягнень учнів за погодженням з місцевим органом управління освітою. При цьому оцінки за семестри, рік, результати державної підсумкової атестації переводяться у бали відповідно до цих критеріїв.

З метою підвищення мотивації учнів до навчання, формування ключових компетентностей, підвищення об'єктивності оцінювання впродовж всього періоду навчання, градації значущості балів за виконання різних видів робіт можна застосовувати рейтингову систему оцінювання.

Іноземні мови

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання  спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили,  тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний  тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Семестрове оцінювання з іноземної мови  проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).  Оцінка за семестр виставляється на основі тематичних оцінок та семестрового оцінювання.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий		Аудіювання*
	1	Учень (учениця) розпізнає на слух найбільш поширені слова у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.
	2	Учень (учениця) розпізнає на слух найбільш поширені словосполучення у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.
	3	Учень (учениця) розпізнає на слух окремі прості непоширені речення і мовленнєві зразки, побудовані на вивченому мовному матеріалі в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.
Середній	4	Учень (учениця) розпізнає на слух прості речення, фрази та мовленнєві зразки, що звучать у нормальному темпі. В основному розуміє зміст  прослуханого тексту, в якому використаний знайомий мовний матеріал.
	5	Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі  текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі.
	6	Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися.
Достатній	7	Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, сприймає більшу частину необхідної інформації, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації.
	8	Учень (учениця) розуміє основний зміст стандартного мовлення у межах тематики ситуативного мовлення яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. В основному сприймає на слух експліцитно надану інформацію.
	9	Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також сприймає основний зміст повідомлень та фактичну інформацію імпліцитно надану у повідомленні.
Високий	10	Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а   також основний зміст чітких повідомлень різного рівня складності.
	11	Учень (учениця) розуміє тривале мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Вміє знаходити в інформаційних текстах з незнайомим матеріалом необхідну інформацію, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації.
	12	Учень (учениця) без особливих зусиль розуміє тривале мовлення й основний зміст повідомлень, сприймає на слух надану фактичну інформацію  у повідомленні.
* Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика  текстів  формуються вчителем  відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу;
Початковий		Читання*
	1	Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі вивчені слова на основі матеріалу, що вивчався.
	2	Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі вивчені словосполучення  на основі матеріалу, що вивчався.
	3	Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі прості непоширені речення на основі матеріалу, що вивчався.
Середній	4	Учень (учениця) уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, побудовані на вивченому матеріалі. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.
	5	Учень (учениця) уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.
	6	Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням  тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.
Достатній	7	Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням і тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися; уміє знаходити потрібну інформацію в текстах інформативного характеру.
	8	Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, знаходити і аналізувати потрібну інформацію.
	9	Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням  тексти, використовуючи словник, знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та робити відповідні висновки.
Високий	10	Учень (учениця) уміє читати з розумінням основного змісту тексти, аналізує їх, розуміє прочитаний текст, встановлюючи логічні зв’язки всередині речення та між реченнями.
	11	Учень (учениця) уміє читати тексти, аналізує їх і робить власні висновки, розуміє логічні зв’язки в рамках тексту та між його окремими частинами.
	12	Учень (учениця) уміє читати  тексти, аналізує їх і робить висновки, порівнює отриману інформацію з власним досвідом. В повному обсязі розуміє тему прочитаного тексту різного рівня складності.
* Обсяг, тематика, характер текстів для читання визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог   для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.;
Початковий		Говоріння*
	1	Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені слова, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки.
	2	Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені словосполучення, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки.
	3	Учень (учениця) використовує в мовленні прості непоширені речення з опорою на зразок, має труднощі у вирішенні поставленого комунікативного завдання в ситуаціях на задану тему, допускає фонематичні помилки.
Середній	4	Учень (учениця) уміє в основному логічно розпочинати та підтримувати бесіду, при цьому використовуючи обмежений словниковий запас та елементарні граматичні структури. На запит співрозмовника дає елементарну оціночну інформацію, відображаючи власну точку зору.
	5	Учень (учениця) уміє в основному логічно побудувати невеличке монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, допускаючи незначні  помилки при використанні лексичних одиниць. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно.
	6	Учень (учениця) упевнено розпочинає, підтримує, відновлює та закінчує розмову відповідно до мовленнєвої ситуації. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно.
Достатній	7	Учень (учениця) уміє зв’язно висловлюватися відповідно до навчальної ситуації, малюнка, робити повідомлення з теми, простими реченнями передавати зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, ставити запитання та відповідати на них.
	8	Учень (учениця) уміє логічно висловитися у межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, а також у зв’язку зі змістом прочитаного, почутого або побаченого, висловлюючи власне ставлення до предмета мовлення; уміє підтримувати бесіду, вживаючи короткі репліки. Учень в основному уміє відповідно до комунікативних завдань використовувати лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок.
	9	Учень (учениця) уміє логічно висловлюватися у межах вивчених тем, передавати основний зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, вживаючи розгорнуті репліки, відповідно до комунікативних завдань використовує лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок.
Високий	10	Учень (учениця) уміє без підготовки висловлюватися і вести бесіду в межах вивчених тем, використовує граматичні структури і лексичні одиниці відповідно до комунікативних завдань, не допускає фонематичних помилок.
	11	Учень (учениця) уміє логічно і в заданому обсязі побудувати монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, використовуючи граматичні структури і лексичні одиниці відповідно до комунікативного завдання, не допускаючи при цьому фонематичних помилок.
	12	Учень (учениця) уміє вільно висловлюватись та вести бесіду в межах вивчених тем, гнучко та ефективно користуючись мовними та мовленнєвими засобами.
* Обсяг монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична  наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог  для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.;

Письмо*

Рівні навчальних досягнень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)	Грамотність
			Припустима кількість орфографічних помилок	Припустима кількість лексичних, граматичних та стилістичних помилок
Початковий	1	Учень (учениця)  уміє писати вивчені слова.  допускаючи при цьому велику кількість орфографічних  помилок.	8	9
	2	Учень (учениця)  уміє писати вивчені словосполучення.	6	9
	3	Учень (учениця)  уміє писати прості непоширені речення відповідно до комунікативної задачі, проте зміст повідомлення недостатній за обсягом для розкриття теми та  інформативно насичений.	6	8
Середній	4	Учень (учениця)  уміє написати листівку за зразком, проте використовує обмежений запас лексики та граматичних структур, допускаючи помилки, які утруднюють розуміння тексту.	6	6
	5	Учень (учениця)  уміє написати коротке повідомлення за зразком у межах вивченої теми, використовуючи обмежений набір засобів логічного зв’язку при цьому  відсутні з'єднувальні кліше, недостатня різноманітність вжитих структур, моделей тощо	4­5	5
	6	Учень (учениця)  уміє написати коротке повідомлення/ листа за зразком відповідно до поставленого комунікативного завдання, при цьому вжито недостатню кількість з'єднувальних кліше та  посередня різноманітність вжитих структур, моделей тощо.	4­5	5
Достатній	7	Учень (учениця)  уміє написати коротке повідомлення за вивченою темою за зразком відповідно до заданої комунікативної ситуації, допускаючи при цьому ряд помилок при використанні вивчених граматичних структур. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність  структур, моделей тощо.	4	4
	8	Учень (учениця)  уміє без використання опори написати повідомлення за вивченою темою, зробити нотатки, допускаючи ряд помилок при  використанні лексичних одиниць. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито  ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо.	3	3
	9	Учень (учениця)  уміє написати повідомлення на запропоновану тему,  заповнити анкету, допускаючи ряд орфографічних помилок, які не утруднюють розуміння інформації,  у роботі вжито  ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо.	3	2
Високий	10	Учень (учениця)  уміє написати повідомлення, висловлюючи власне ставлення до проблеми, написати особистого листа, при цьому правильно використовуючи вивчені граматичні структури відповідно до комунікативного завдання, використовуючи достатню кількість  ідіоматичних зворотів, з'єднувальних кліше,  моделей тощо.	2	1
	11	Учень (учениця)  уміє написати повідомлення, правильно використовуючи лексичні одиниці в рамках тем, пов’язаних з повсякденним життям. надаються при наявності несуттєвих орфографічних помилок, які не порушують акту комунікації (британський або американський варіанти орфографії, орфографічні помилки в географічних назвах тощо).	1­2
	12	Учень (учениця)  уміє надати в письмовому вигляді інформацію відповідно до комунікативних завдань, висловлюючи власне ставлення до проблеми, при цьому правильно використовуючи лексичні одиниці та граматичні структури.
* Обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.